Non scholae, sed vitae discimus.
Ми навчаємося не для школи, а для життя.
Сенека Молодший
Застосування інтерактивних форм і методів роботи на уроках правознавства
як засіб формування життєвих компетентностей учнів
Право – частина загальної культури людства, соціальна цінність, що формує цивілізовану і гуманістичну організацію життя суспільства. Воно покликане сприяти його розвитку в цілому, а також вихованню духовних якостей, переконань, які допомагають орієнтуватись у складних процесах суспільного життя, виборі життєво важливих цінностей, самовизначеності людини. Нині в Україні відбувається становлення громадянського суспільства, державної правової системи, формуються нові державні структури, сучасні механізми здійснення державної влади, зростає роль конституційної законності, що потребує не мільйонів поверхово начитаних людей, готових працювати в унісон на безкінечних монотонних роботах, не людей, які виконують накази, не зморгнувши оком, але людей, котрі можуть приймати критичні рішення, які можуть знаходити свій шлях в новому оточенні, які достатньо швидко встановлюють нові стосунки в реальності, що швидко змінюється. Саме на уроках правознавства, на мій погляд, учень набуває життєвих компетентностей, невід’ємною складовою яких є правові. Серед них виділяємо такі:
· аксіологічно-правова (формується через висловлювання власної позиції щодо функції права у суспільстві, правомірної та неправомірної поведінки, юридичної відповідальності за правопорушення, визначення чеснот громадянина правової демократичної держави);
· логічна (формується через визначення ознак правових понять, формулювання їх визначення, виділення основних складових правових явищ та фактів, побудову структурно-логічних схем);
· юридично-мовленнєва (формується через характеристику правових явищ, обговорення їх у групі та представлення власної позиції, обґрунтування її, інсценування правових ситуацій);
· інформаційно-правова (формується уміння учнів працювати з джерелами, аналізувати нормативно-правові акти, користуватись довідковою літературою, Інтернетом для самостійного пошуку інформації);
· практико-орієнтована (формується через співставлення власного уявлення про правове явище та витягом з НПА, наведення прикладів, що конкретизують правове положення, застосування теоретичних знань для аналізу ситуативних задач).
Таким чином, моє завдання як вчителя – не тільки надати певні знання з правознавства, а навчити застосовувати накопичені знання, тобто бути компетентним. Вирішенню цього завдання сприяють інтерактивні технології навчання, розроблені американським дослідником Б. Блумом, радянським учителем-новатором Ш. Амонашвілі, вітчизняними теоретиками та практиками педагогіки О. Пометун та В. Власовим.
Суть інтерактивного навчання полягає у тім, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх його учасників. Воно передбачає співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове, навчання у співпраці), де й учень, і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчання; розуміють, що вони роблять; релаксують з приводу того, що вони знають, вміють і здійснюють. Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне вирішення проблем на основі аналізу обставин та відповідної ситуації. Воно ефективно сприяє формуванню навичок і вмінь, виробленню цінностей, створенню атмосфери співробітництва, дає можливість педагогу стати справжнім лідером дитячого колективу.
Особистісно орієнтоване навчання передбачає застосування інтерактивних методів. Які ж інтерактивні методи застосовую на уроках з правознавства в 9 класі (практичний курс ) та в 10 класі?
Кожен урок починається із визначення мети, цілей і завдань. Для учнів цілі і завдання визначають очікувані результати. І тут важливо, щоб вихованці самостійно вміли визначити, чи досягли вони поставленої мети і де є резерв для досягнення. Перші уроки «збагачують» учнів юридичними поняттями, готують їх до подальшого вивчення теми. А наступні спрямовують школярів на застосування знань у соціальному середовищі. Такі уроки збагачують особистий життєвий досвід учнів, вчать розмірковувати, аналізувати, доводити, критично мислити. У цьому випадку завдання вчителя – дати можливість кожному з учнів висловити свою точку зору. Майстерність вчителя полягає у тому, що він підтримує ситуацію розмаїття думок та ідей, цінує погляди кожного в класі.
На етапі актуалізації знань, використовую такі форми і методи діяльності:
· фокусуючі запитання (часто вони є проблемними, відповідь на які учні шукають протягом всього уроку; наприклад: за якими ознаками можна встановити наявність чи відсутність в країні правової держави?);
· метод «Мікрофон» (дає можливість кожному учневі висловити свою позицію щодо проблеми);
· «мозковий штурм» (наприклад, громадянство – це ... , народовладдя – це ...; важливо, щоб учитель утримувався від висловлювання власних ідей та спрямовував роботу учнів, прислухаючись до їхніх ідей);
· «низка слів» (учням пропонуються набори слів, а вони роблять припущення, як їх можна використовувати чи логічно пов’язати; наприклад, громадські роботи, виправні роботи, службові обмеження для військовослужбовців, арешт, обмеження волі, позбавлення волі на певний строк, довічне позбавлення волі – учні визначають, що це основні покарання за скоєні злочини відповідно до ККУ).
Подальше вивчення матеріалу з правознавства дає можливість використовувати такі методи інтерактивного навчання, які поглиблюють пізнавальну діяльність учня. Тут важливо, щоб інтерес до отримання нових знань не знизився, а навпаки, підтримувався зацікавленістю. Тому можна запропонувати часту зміну навчальної діяльності: читання із позначками (дозволяє учням перевірити власне розуміння певного явища і визначити невідоме), робота із нормативно-правовими актами, «запитання – відповідь». При вивченні тем «Правові норми», «Правові відносини» в 10 класі використовую метод «Робота в малих групах». Об’єдную учнів у групи по 5-6 чоловік. Кожна група зі свого складу обирає керівника (спікера), доповідача, секретаря та посередника. Отримавши завдання, наприклад, визначити: Що таке правовідносини? Які є їх види? Який склад правовідносин? – групи починають працювати. Після опрацювання завдання доповідач представляє результати роботи групи, а інші групи фіксують в довільній формі його відповідь.
Найбільш часто використовую метод «Прес». Цей метод навчає учнів чітко формулювати власну думку і висловлювати її за короткий проміжок часу. Відповідь учнів має таку структуру: «Я вважаю…, тому що…, наприклад…, отже…». Цей метод використовую найчастіше при розв’язуванні юридичних задач і правових ситуацій при вивченні сімейного, трудового, кримінального, цивільного права.
Приклад ситуації з трудового права у 9 класі. «Сімнадцятирічний М. працює в вагонному депо слюсарем. Депо працює в три зміни: перша зміна з 7 до 16 год., друга – з 16 до 24 год., третя – з 00 до 7 год. У зв’язку з виробничою необхідністю, майстер запропонував М. вийти у понеділок в ІІ зміну, а в четвер в ІІІ, а також вийти працювати в неділю. М. погодився на це. Чи відповідають дії майстра вимогам закону?». Орієнтовна відповідь учнів може буде такою: «Я вважаю, що дії майстра не відповідають вимогам закону. Тому що, відповідно до ст. 51 та ст. 55 КЗпУ, для неповнолітніх встановлюється скорочений робочий час і заборона працювати у вихідні дні». Учні ще раз повторюють та передають зміст даних статей; нагадують, що громадяни мають дотримуватись законів, і тому майстер повинен діяти відповідно до законодавства.
Вивчення правознавства вимагає зв’язку з життям. Сучасна криміногенна ситуація в країні дає можливість використовувати конкретні правові ситуації. При розв’язанні правових ситуацій застосовую метод «аналіз правової ситуації». Учням надається алгоритм розв’язання правової ситуації, який передбачає наступне:
Факти. Що відбулося? Хто є учасниками справи? Що ми про них знаємо?
Проблема. Якими нормами закону регулюється ситуація?
Аргументи. Якими є ваші аргументи (із законодавчої бази) на захист кожної із сторін?
Рішення. Якими буде ваше рішення? Яким є причини вашого рішення? Якими можуть бути його наслідки?
Для аналізу правових ситуацій, їх кращого розуміння використовую такі методи, як: «дерево рішень», «діалог Сократа», дебати. Два останні методи є ефективним засобом вироблення в учнів уміння зрозуміло і логічно формулювати власну позицію, знаходити переконливі факти й аргументи на підтримку особистої позиції. Такі методи застосовую на уроках узагальнення в 10 класі, зокрема при вивченні тем «Кримінальне право України», «Адміністративне право України», «Цивільне право».
При засвоєнні знань, в якій би формі це не відбувалося, важливим є підсумок – оцінка знань. Практика доводить, що найкращими формами оцінювання знань є самооцінка, взаємооцінка, незалежна оцінка з обов’язковим підсумком вчителя. Для визначення рівня засвоєння учнями знань складаю чотирирівневі завдання-комплекти для тематичного оцінювання в 9 та 10 класах.
Використання інтерактивних методів навчання дає позитивний результат. Мої учні є призерами міських олімпіад з правознавства і конкурсу-захисту робіт Малої академії наук. Також підвищується якість засвоєння учнями знань, активізується їхня пізнавальну діяльність, атмосфера співробітництва,творчої взаємодії в навчанні.
На мій погляд, застосування інтерактивних форм і методів сприяє формуванню інтелектуально розвиненої, творчої, високодуховної особистості, компетентного громадянина незалежної держави, із сформованими правознавчими життєвими компетентностями. І це є великою цінністю, бо дитина «не готується до життя, а вже живе» у суспільстві, і вже сама часто виступає суб'єктом правовідносин.
Література
1. Указ Президента України «Про Національну доктрину розвитку освіти. – http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/347/2002
2. Національна стратегія розвитку освіти в Україні на період до 2021 року. – 2013 – http://www.president.gov.ua/ru/documents/15828.html
3. Навчання в дії: Як організувати підготовку вчителів до застосування інтерактивних технологій навчання: Метод. посіб. / А.Панченков, О.Пометун, Т.Ремех. – К.: АПН, 2003.
6. Інтерактивні технології навчання: теорія, досвід: Методичний посібник. / Авт.-уклад. О. Пометун, Л. Пироженко. - 2007.
10. Вольфовська Т. Визначення рівня сформованості інтерактивних умінь особистості на етапах соціалізації //Педагогіка і психологія. - 2003. - № 3-4. - C. 141-148.
13. Гейко І. Використання інтерактивних форм і методів навчання як засіб формування творчої особистості //Історія України. - 2002. - № 37. - C. 7-9.
16. Жидкова Н. Формування вмінь аналізувати нормативно-правові акти на уроках правознавства, Ж-л «Історія в школах України» №2, 2011 р.
18. Куріцина М. "Відчуй себе інтелектуалом!" : Інтерактивні технології в розвитку творчих здібностей учнів //Освіта. - 2005. - № 9. - C. 4-5.
19. Мокрогуз О.П. Інноваційні технології у викладанні суспільних дисциплін, -Чернігів – 2002.
22. Сидоренко С. Правове виховання та правова освіта у навчальних закладах//Історія України. – 2009. – № 36. – С.1–8.
23. Сидорчук І. Формування громадянської й правової компетентності на уроках правознавства // Історія України. – 2007. – № 48. – С. 7–9.
24. Терещенко О.Л. Формування життєвих компетенцій під час проведення тижня правих знань // Історія та правознавство. – 2006. – № 28. – С. 19–29.
25. Ярошенко О.Г. Групова навчальна діяльність школярів: теорія і методика. – К.: Партнер, 1997.